Упродовж тривалого часу історії Рівненщини монастирі служили важливим
фактором у духовному розвитку суспільства, формуванні релігійно-культурного
потенціалу та розташування пріоритетів кожної людини. Як у минулому, так на
сучасному етапі свого розвитку монастирі формують в українців фундаментальні
християнські, релігійно-філософські, релігійно-етичні та естетичні ідеї та
цінності, що сприяють зміцненню віри та підвищення рівня релігійності
населення.
Православні монастирі, що зараз активно розвиваються завдяки різнобічним
напрямкам діяльності (господарська, місіонерська, торгівельна), є одними із
найголовніших джерел розвитку туризму, оскільки, спостерігаючи за динамікою
паломництва, зокрема України та Рівненщини, високий відсоток становлять поїздки
та паломницькі тури саме до православних монастирів, які є осередками
збереження духовної культури та сакрального мистецтва людства. Нині монастирі
постають як головні центри релігійного туризму та паломництва, демонструючи
паломникам унікальні архітектурні та культові пам’ятки, розповідаючи історії
розвитку та відродження монастирів, даруючи літературу філософського,
релігійного, туристичного характеру, а саме завдяки цьому за останні роки потік
паломників до Межирицького, Дерманського,
Корецького, Бернардинського монастирів та Джерела Св.
Анни різко збільшився.
Межирицький монастир-фортеця
Видатний архітектурний ансамбль оборонного Троїцького монастиря в Межирічі ось уже шість століть прикрашає мис, утворений
злиттям р. Вілія і Свитенька. Цей пам'ятник
волинської архітектурної школи поєднує в собі традиції давньоруських
конструктивних прийомів з елементами готико-ренесансного зодчества XV-XVII ст.
За переказами, православний монастир на цьому місці був заснований києво-печерськими ченцями в часи монголо-татарської навали.
У XV ст. князь Ф. Острозький почав будівництво дерев'яного замку з Троїцькою
церквою центрі двору, які стали основною укріпленого монастиря. Його нащадки
незабаром звели кам'яний храм в давньоруських формах. На поч. XVII ст. монастир
перейшов у розпорядження католицького ордену францисканців, які додали храму готическимй і ренесансний декор, прибудували два
двоповерхові корпуси келій з парними круглими баштами по кутах, а також оточили
комплекс кам'яними кріпосними стінами з зубчастими оборонними вежами в
ренесансному стилі. Все це додало обителі вид витонченого середньовічного
замку. У сер. XIX ст. комплекс знищила пожежа, він довгий час залишався в
запустінні. В даний час монастир повернули православній церкві Московського птриархата. Тут зберігаються коронована католиками Межиріцька ікона Божої Матері "Життєподательниця"
(XVI ст.) - родова ікона князів Острозьких, а також чудотворна ікона Антонія
Великого.
Дерманський монастир
Стародавній православний монастир з
яскраво вираженим оборонним характером. Дерманський
монастир засновано на відрогах Мізоцький кряжа в кін.
XV в. князем В. Острозьким. Служив заміською резиденцією князя, у зв'язку з чим
були зведені фортифікаційні споруди - кам'яний замок, оточений мурами з
бійницями і ровом з водою. Вхід охороняла масивна надбрамна вежа, перетворена
згодом у дзвіницю монастиря. Пізніше В.-К. Острозьким була побудована Троїцька
церква і монастирські келії. У 1575-76 рр. Дерманським
монастирем управляв першодрукар І. Федоров, 1602 р відкрилася друкарня і
духовна школа. У 1627-33 рр. настоятелем монастиря, що став греко-католицьким,
був М.Смотрицький, автор "Граматики слов'янської". У XIX ст.
російське уряд відібрав монастир у греко-католиків і передало православним
монахам з Острога. Зараз Дерманський монастир діючий,
належить УПЦ МП. У комплекс входить Троїцький собор, храм Казанської Ікони
Богоматері, церква Феодора Острозького. Будується
житловий корпус з церквою на честь Св. Інокентія Іркутського.
Джерело Св. Анни
Святе джерело з купальнею, один з центрів паломництва православних віруючих на Волині. Згідно
старовинним переказами, у XVII ст.
на цьому місці було
явище ікони Св.
Праведної Анни, а із землі забило
незамерзаючий джерело, яке вважається цілющим. Над джерелом зведена каплиця Св. Анни. Температура
води в джерелі протягом року становить 4 градуси. Бажають
зцілитися від хвороб занурюються у воду у
відкритому басейні. Жінок просять приходити в
купальню в довгій
сорочці.
Корецький монастир
Свято-Воскресенський Троїцький Корецький жіночий
монастир протягом століть вважався духовною міцністю православ'я на Волині. За
легендою, заснований в 1064 першим ігуменом Києво-Печерського монастиря Варлаамом. Двічі розорявся кочівниками. У 1571 р монастир
був відроджений князем Б. Корецьким (нині це
Воскресенський скит). У 1620 р почалося будівництво великого монастирського
комплексу на новому місці, однак прийняв католицтво князь Я. Корецький передав новий храм і келійні корпусу
францисканським монахиням. У XIX ст. католиків вигнали, а костел перебудували в
Троїцький собор у візантійському стилі. У нач. ХХ ст.
з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і
надбрамна дзвіниця. За радянської влади обитель залишалася єдиним діючим
жіночим монастирем на території України. Головна святиня - чудотворна Корецька ікона Божої Матері "Споручниця
грішних". На території знаходиться могила Анни Андро
де Ланжерон, уродженої Олениною, якій пропонував руку
і серце О. Пушкін, присвятивши їй після відмови вірш "Я вас любив
...". В саду - оригінальний вулик у формі монастиря. Для фотозйомки на
території потрібен особливий дозвіл.
Бернардинський монастир
Колишній костел монастиря бернардинів - найстаріший храм міста. Монастир
заснував Я. Острозький в 1614 р Храмовий комплекс у стилі раннього бароко був
завершений в 1630 вже при князях Заславських. Оточений оборонними стінами
бернардинський монастир входив разом з Луцьким воротами в систему міських
укріплень Дубно. Після третього поділу Польщі в 1784 р костел був перетворений
в православну церкву і перебудований в «псевдорусском»
стилі. У радянські часи будівля використовувалася як виробниче приміщення.
Зараз це православний Миколаївський собор, проведена часткова реставрація.