viche.lutsk.ua
Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки.
Левицький Микола
У народі 21 квітня називається на честь Святого Руфа. Вважалося, що цього
дня все починає рости, тобто, вирушать із землі. «І трава, і всяка зелень,
посаджена на Руфа, інтенсивно рухається вгору», говорили колись.
Однак, головною прикметою дня є те, що саме цього дня
не варто йти до лісу, бо у давнину люди вірили, що на Руфа всяке гаддя вилазить
із землі, а їх у цей час треба берегтися. Та й взагалі, у народі
гадюки вважалася диявольськими створіннями, а їхній рід символізував зло.
А ще за
давнім повір'ям 21 квітня Сонце «зустрічається» з Місяцем. І якщо
зустріч пройде добре – буде ясний день, і все літо буде гарним, якщо погано –
день буде похмурим, непривітним, і все літо буде таким.
За церковним календарем 21 квітня
вшановують апостолів Родіона, Агаву, Руфа, Єрма та інших з ними; також згадують
святого Нифонта, преподобного Руфа – затворника Печерського, мученика Павсилипа
та святого Келестина.
Іменинниками 21 квітня є:
Іларіон, Іван, Юлія і Родіон.
21 квітня – день пам’яті Северина Наливайка
(рік народження невідомий — 21 квітня 1597 р. страчений у Варшаві), козацького
отамана керівника антифеодального селянсько-козацького повстання 1594 – 1596
років в Речі Посполитій.
21 квітня народились:
1882 — Борис Греков, український історик,
дослідник доби Київської Русі.
Події 21 квітня:
1597 — У Варшаві страчено козацького отамана
Северина Наливайка.
1920 — У Варшаві між Польщею та УНР підписано загальну
та торгово-економічну конвенції, згідно з якими Польща визнавали незалежність
УНР й обіцяла їй військову допомогу.
1938 — РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про
обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах України.
Чи знаєте ви, що:
Козацька медицина часто ґрунтувалася на тісному зв’язку
зі зброєю, як не дивно. Леза, загартовуючи у вогні, охолоджували у воді. Цією
водою і поїли знесилених та важко поранених. Давали також тим, хто від ран
втратив багато крові. Заговорювали над «залізницею»(водою з залізом)
пропасниці, навіювання. Тією ж водою з домішкою іржі лікували біль у
печінці, тугу-нудьгу. На ній, ще гарячій, робили трав'яні настої.
Залізну воду не варили, бо вірили, що вона втрачає
цілющу силу. Вона повинна була лише зігріватись од розпеченого заліза. Зброя,
оброблена ковалем-циганом чи угорцем, вважалася магічною, щасливою. Вона
відвертала нечисту силу й тамувала жорстокість ворога. Жінка, вмита водою, у
якій циганська шабля охолоджувалася-купалася, мала уникнути татарського полону
та невільничого ринку…
За матеріалами порталу «Рідна країна» (ridna.ua)