«Під сивими
зимними росами
Земля сеї ночі спала,
І перше знамено осені –
Горобини вогненний спалах»
Галина Гордасевич
«Надійшов вересневий
час – сім погод у нас», — мовить
народне прислів'я про
перший місяць осені, що якраз ступив на поріг разом з першими
дзвінками, які сьогодні пролунають
у школах.
Свою назву вересень
отримав від рослини – вереса, рожево-бузкове
суцвіття якої саме зараз починає вкривати соснові бори, торф'яники та піщані
пагорби Полісся. Ця назва першого
місяця осені закріпилася у нашій мові порівняно недавно, лише на
початку 20-того сторіччя. А до того, в кожному регіоні України він називався
по – своєму, зокрема,
зарев, маїк або ж сівень.
Давні ж українці взагалі називала вересень «ревун», від оленів
та лосів, які саме о цій порі влаштовують шлюбні ігри. З
цього дня колись бралися за
копання буряків, бо ж вересніє, то й дощик сіє.
А також підмічали: «Вересневий дощ, що почався вранці,
довго не йтиме».
У народі 1 вересня вшановували
Андрія Стратилата і говорили, що Стратилат «бабиним літом» багатий, тобто, від цього
часу починається «бабине літо».
За церковним календарем 1 вересня вшановують
мученика Андрія Стратила та
і з ним 2593-хмучеників,
святителя Питирима, мучеників Тимофія,
Агапія і Феклу.
Іменинниками 1 вересня є:
Андрій, Тимофій, Фекла,
Агапій і Питирим.
1 вересня народились:
1832 — Олександр Поль, український дослідник,
археолог, краєзнавець, меценат. Відкрив
Криворізький залізорудний басейн. Заснував у Дніпропетровську краєзнавчий
музей, названий його ім'ям.
1947 — Микола Мозговий, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний
артист України. Автор пісень «Серце скрипки», «На
щастя, на долю», «Тополиний
край», «Горянка» та ін.
Події 1 вересня:
1632 – Лаврська школа була об’єднана з Київською братською
школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської.
1819 — вперше поставлено на сцені
Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
1866 — відкриття першої в Україні залізничної магістралі на ділянці Одеса—Балта
довжиною 257 верст.
1898 — відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення
була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого
комітету відбулися лише у 1896. Першим директором Політехнічного
інституту 30 січня 1898 р. було призначено професора Віктора Львовича Кирпичова, а
першим головою Комісії на випускних
іспитах, у 1903 році
став Дмитро Менделєєв.
1964 — у Києві відкрито
перший в Україні широкоформатний
кінотеатр «Україна».
2001 – почав діяти новий Карний кодекс, за яким відмінено смертну кару.
1 вересня відзначають:
День знань
Чи знаєте ви, що:
Виявляється, школа дуже стара. Їй уже понад 24 століття. Стародавні греки називали її «схоле». Якби
нам вдалося там побувати,
то перша школа видалася б досить
дивною. Це було місце, де діти проводили свій
вільний час. Щоправда,
школу могли відвідувати не всі, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів
та дівчаток до школи
не приймали.
Школи були різні. Спочатку хлопчики
ходили до школи, де їх
учили читати, писати і рахувати. Потім
вони переходили туди, де їх
навчали співів,
музики і поезії. А завершувалося навчання в спеціальній школі, де готували майбутніх воїнів. Тут юнаки загартовувалися і вчилися володіти різними видами тогочасної зброї. Всі школи
були приватними. Кожен власник встановлював
свої правила.
Слово «схоле» спочатку
означало «затримка», потім —
«заняття у вільний час». Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше – лекцію.
На українську землю школа прийшла тисячу років тому. І була вона дуже схожою порядками на давньогрецьку.
У ній так само вчилися тільки діти заможних
людей і учні так само піднімалися сходинками наук.
Цікаво, що проблема писемності давніх українців залишається недостатньо дослідженою. На сьогодні відомі лише піктографічні знаки типу “черти” та “рези”, однак можливі й
інші носії інформації (протокирилиця тощо). Лише їх
наявність може пояснити швидке сприйняття в Русі-Україні
європейського кириличного
письма (за підрахунками Б.Сапунова у ХІ ст. в містах Русі було
до 5% писемного населення).
Швидше за все, кирилиця
стала для місцевого населення
просто новим різновидом письма.
За матеріалами «Рідна країна»